Вишнівець

Ви́шнівець (пол. Wiśniowiec), до 1939 року Ви́шневець — містечко (селище міського типу — смт.) Збаразького району Тернопільської область, на лівому березі Горині (правій притоці Прип'яті). Перша писемна згадка відноситься до 1395 року. Тоді Вишнівець був власністю князя Корибута Ольгердича. У привілеях польського короля Владислава ІІІ Варненчика від 9 липня 1463 року є запис, що після смерті власника Вишнівця князя В. Несвізького місто переходить до його сина Солтана, який уперше почав іменуватися Вишневецьким.
Із ім'ям Дмитра Вишневецького пов'язують заснування Запорізької Січі.
Від кінця 15 століття Вишнівець користувався магдебурзьким правом. 1494 року татари напали на містечко і завдали значних руйнувань йому.
Імовірно, з середини XVI століття походить герб Вишнівця. Судячи з доступних нині джерел, ним був родовий знак князів Вишневецьких - "Корибут" (на червоному тлі - золотий хрест із перехрещеними кінцями, поставлений на перекинутому рогами догори півмісяці, під яким шестикутна зірка). Зокрема, відома праця М.Балінського й Т.Ліпінського "Старожитна Польща" зазначає, що у 1781 р., під час відвідування Вишнівця королем Станіславом-Августом Понятовським, місцевий магістрат подарував королю гармату з зображенням герба Вишневецьких (при тому, що власниками Вишнівця на той час були Мнішки - носії герба "Кончиць", а отже, герб міг виступати на подарованій магістратом гарматі лише як герб міста).